Авторитарний політичний режим: визначення, ознаки, характеристики

0
517

Авторитаризм вважається одним з найбільш поширених типів управління в історії людства. Він є однією з форм політичної диктатури, однак за своїми ознаками знаходиться між демократією і тоталітаризмом. Так що ж це за режим?

Авторитарний політичний режим в уявленні людей часто плутається з іншим тоталітарним режимом, і виникає різко негативне ставлення до обох форм влади. Але вони суттєво відрізняються між собою: тоталітаризм передбачає повний контроль держави над усіма сферами життя суспільства, авторитаризм ж претендує тільки на контроль політичної сфери. І це лише одна з відмінностей. Щоб зрозуміти, що являє собою авторитарний режим, треба розглянути його детальніше.

Визначення терміна

Авторитаризм – це вид політичного режиму, при якому влада знаходиться не у народу, а в однієї людини або групи осіб (партії або класу). Важливі для політики рішення приймаються без участі населення, або це участь зводиться до мінімуму.

Від народу не потрібно вираження відданості влади, і певна свобода думок і рішень за ним зберігається, проте межі такої свободи встановлюють і контролюють представники органів влади. А що ж стосується політичних конкурентів, то авторитаризм до них нещадний.

Приклади країн з пануючим авторитарним режимом:

  • Північна Корея;
  • Саудівська Аравія;
  • Китай;
  • Іран;
  • Сирія;
  • Вірменія і т. д.

Класифікація політичних режимів

Класифікація допомагає зрозуміти, яке місце серед форм управління державою займає авторитаризм. У світі безліч політичних режимів, але домінуючих всього три — демократія, тоталітаризм, авторитаризм. І якщо розглядати детальніше:

  • демократія – це режим, при якому участь населення в політичному управлінні максимально, більше того – народ може впливати на змінюваність влади (Норвегія, Ісландія, Швейцарія, Канада або стародавня Греція);
  • тоталітаризм ж являє собою абсолютний контроль влади над усіма сферами життя людей, населення взагалі не бере ніякої участі в управлінні державою, а влада зазвичай узурпируется однією людиною (Німеччина часів Третього Рейху, СРСР при правлінні Сталіна і т. д.);
  • авторитарна система знаходиться як би між цими двома режимами і, на думку політологів, вона є певним компромісним варіантом, який поєднує ознаки обох типів правління.

І окремо знаходиться такий вид режимів, як анархія – це безвладдя, коли в державі немає лідера або правлячої партії.

Відмінності авторитаризму і демократії

При авторитарному режимі, як і при демократії, існує багатопартійність, яка залишає людям ілюзію вибору, а також зберігаються і працюють багато демократичні інститути, щоб у населення було відчуття, воно приймає участь у політичних рішеннях.

Однак все це на ділі виявляється чисто номінальним, оскільки ті ж вибори, наприклад, мають формальний характер, а їх результат вирішений наперед. Реальної влади народу залишено мало, зате збережена ілюзія контролю. В цьому і є основна відмінність між авторитаризмом і демократією.

Відмінність авторитарного режиму від тоталітарного

На перший погляд обидва режими дуже схожі: населення усунений від влади, всі політично важливі рішення приймають правлячі особи або особа, життя суспільства в обох випадках знаходиться під контролем держави. Проте відмінності є і досить істотні:

  • основа влади – при авторитаризмі це особистість лідера, його авторитет і унікальні якості, при тоталітаризмі основа правлячого режиму в ідеології;
  • оскільки авторитарний режим тримається на лідера, то з його поваленням може впасти і сама форма правління, а при тоталітаризмі крах може настати лише при падінні самої структури влади — лідери замінні;
  • при тоталітаризмі немає демократичних ознак: багатопартійності і певних демократичних інститутів, авторитаризм це допускає.

Але при обох режимах реальна влада і можливість керувати державою населенню недоступні.

Ознаки авторитаризму

Авторитарний режим правління проявляє себе, перш за все, в політичній і економічній сфері, на релігію, освіту та культуру він не претендує. І тому ознаки можна поділити на політичні й економічні. До перших з них відносяться:

  • Форма правління – це або автократія, коли вся влада зосереджена в руках однієї людини, або диктатура, при якій влада належить одній правлячому класу, або олігархія. Фактично державою править обмежена група осіб, і іншим людям доступ до нього неможливий. А навіть якщо в державі є вибори, характер у них абсолютно номінальний.
  • Групі правлячих осіб в авторитарній країні належать усі гілки влади: судова, законодавча, виконавча. А представники останньої з них контролюють роботу двох інших структур, чому зростає корупція.
  • Реальної опозиції авторитарна влада не допускає, однак дозволяє фікцію — партії, які, хоча і виступають проти правлячого режиму, насправді служать йому. Це дає ілюзію демократії і зміцнює авторитарний режим.
  • Група правлячих осіб і їх сім’ї при такій формі влади перебувають над законом: якщо скоюють злочини – їх замовчують, якщо все ж не вдалося замовчати – злочини залишаються безкарними. Силові та правоохоронні структури належать тільки правлячої групи, що народ не має на них жодного впливу.
  • Масові репресії, проте, в державі не допускаються – якщо влада вирішує, що є необхідність, то застосовує точкові: усуває одного або декількох людей, реально протиставили себе правлячої групи.
  • Метод управління державою – командно-адміністративний, захист прав і свобод громадян відкрито декларується, але не дотримується на ділі.

    До економічним ознаками можна віднести те, що основні фінансові потоки в державі перебувають під контролем правлячої групи. Найбільші підприємства країни будуть працювати на збагачення людей у владі. Іншим же громадянам, які не мають з ними зв’язків, досягти фінансового благополуччя буде складно навіть при наявності хороших ділових якостей.

    Для того щоб зробити висновок про авторитарної системи управління, достатньо більшості з перерахованих ознак. Не обов’язково, щоб були всі.

    Достоїнства і види авторитарного режиму

    Незважаючи на високий ризик корупції, залежність від лідера і суттєвий контроль держави над населенням, авторитаризм має і переваги:

    • стабільність у сфері політики і громадського порядку;
    • здатність швидко і ефективно мобілізувати суспільні ресурси для вирішення конкретних завдань;
    • подолання і придушення противників в області політики;
    • здатність вивести країну з кризи шляхом вирішення прогресивних завдань.

    Наприклад, після Другої світової, коли багато країн світу потерпали від гострих соціальних та економічних суперечностей, саме авторитарний режим був самим бажаним.

    Види авторитаризму різноманітні, і серед найбільш частих політологи виділяють:

    • теократичний, коли влада зосереджена у якогось релігійного клану;
    • конституційно-авторитарний, при якому влада знаходиться в однієї партії, хоча в країні дозволена формальна багатопартійність;
    • деспотичний – єдиний лідер керує державою, спираючись на свавілля та допомога кланових, або сімейних структур;
    • персональна тиранія, коли влада в руках однієї людини, проте її силові інститути відсутні (приклад: режим Хусейна в Іраку).

    Видами авторитарного політичного режиму також є абсолютна монархія та військово-диктаторський режим.