Протести проти здорожчання вартості пального вивели у Франції тисячі людей на вулиці. «Жовті жилети» б’ють вітрини, підпалюють машини та руйнують інфраструктуру французьких міст.
В Україні декілька тижнів тому активісти теж блокували заправки, протестуючи проти підняття цін на пальне та вимагали знизити акцизи.
Як не прикро, але намагання як українців, так і французів адміністративно знизити вартість пального можна порівняти з намаганнями мурахи зрушити слона. Закони ринкової економіки невблаганні, а хто вважає інакше, може вивчити досвід Венесуели, де за туалетним папером потрібно було їздити до сусідньої Колумбії.
В Україні пальне дорожчає, і це – факт. Цьому є дві основні причини: здорожчання нафти на світових ринках і девальвація гривні. Адже більшість пального Україна закуповує за кордоном, тому його вартість тісно прив’язана до курсу долара чи євро.
Здорожчання пального автоматично означає підняття цін на інші товари і послуги. Особливо це стосується пасажирських перевезень, де вартість пального займає левову частку собівартості послуги.
Востаннє у Луцьку тариф на проїзд в маршрутках піднімали не так вже й давно – у травні цього року. Здавалося б, зараз говорити про підняття недоречно. Але згадайте тезу про невблаганність законів ринку. Ми можемо скільки завгодно хотіти зворотного, але сніг завжди падатиме донизу, а не злітатиме на хмари.
Чому піднімати вартість необхідно
Структура тарифу на проїзд в маршрутках складається з багатьох компонентів, як-то: витрати на паливо, мастильні матеріали, шини, акумулятори; оплата праці водіїв та нарахування на неї; амортизація автобусів; витрати на техобслуговування та ремонт, адміністративні витрати, прибуток перевізника та інших.
На кожному міському маршруті собівартість перевезення різна. Коли піднімали вартість проїзду до 5 гривень, то департамент економічної політики Луцької міськради розрахував вартість перевезення по кожному маршруту (десь вона була вищою, десь – нижчою), а потім визначив загальний тариф на перевезення по місту.
Якщо взяти цифри з цього рішення і порахувати структуру собівартості перевезень, то найбільш витратними складовими є: паливо (44%), технічне обслуговування та ремонт (19%) та зарплата водіїв з нарахуваннями (10%).
Важливим моментом є ціна дизпалива, яку закладали в тариф. У середині травня виконкомівці вирішили, що справедливою ціною буде 23 грн/літр, хоча на той час цінники на АЗС показували майже 27 гривень.
Як же змінилася ціна дизпалива за цей час? Станом на 11 грудня середня роздрібна ціна в Україні складала 30,45 грн/л. Різниця – 7,45 грн. Якщо порахувати, що зростала тільки вартість палива і не брати до уваги зарплати водіїв та деталі для ремонту, то тариф вже автоматично мав би зрости на 3,27 гривні. Тобто справедливий тариф на перевезення в луцьких маршрутках мав би знаходитися десь між позначкою 8 і 9 гривень.
Зрозуміло, влада не піде на такі кроки, але чи унікальний Луцьк у цій ситуації?
А що в сусідів?
Ми поцікавилися ситуацією в інших обласних центрах України. В більшості з них зараз встановлений тариф на проїзд 5 гривень. Але є ряд міст (Вінниця, Запоріжжя, Дніпро, Суми), де тариф на окремих маршрутах становить 6, 7, а то й 8 гривень за одну поїздку.
Ряд обласних центрів (Житомир, Львів, Полтава, Рівне, Суми, Чернівці, Черкаси) зараз проходять процедуру перегляду тарифу на міські автобусні перевезення. А в Херсоні та Тернополі вже ухвалили рішення про підвищення вартості проїзду до 6 гривень.
Здавалося б, все нічого, але середня довжина автобусного маршруту в Луцьку складає 30,87 км. Це нарівні з такими містами як Одеса (36,3 км), де проїзд вартує 7 гривень за одну поїздку, та Запоріжжя (33,3 км), де проїхатися можна від 5 до 8 грн в один бік. При цьому у сусідніх Рівному та Львові, де також хочуть підняти вартість проїзду, середня протяжність автобусних маршрутів у середньому в 2,5 рази менша, ніж у Луцьку.
Отож бачимо, що здорожчання пального штовхає місцеву владу по всій Україні переглядати вартість проїзду в міських автобусах.
***
Отож, піднімати тарифи на проїзд у Луцьку потрібно. Але міська влада повинна чітко регулювати цей процес. Не можна допускати підняття вартості проїзду до 8 чи 9 гривень, адже це боляче вдарить по кишені кожного лучанина. Але й залишати тариф на рівні 5 гривень ми не можемо, бо це зупинить місцевих перевізників, яким елементарно не буде чим наповнити баки своїх маршруток. Але чи готова луцька влада адекватно реагувати на виклики щодо проїзду в транспорті?
Від цього й залежатиме відповідь на питання: ходитимуть лучани пішки, чи й далі їздитимуть в маршрутках…
Дмитро УРБАН
